Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи — всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.
Навчальні дисципліни дозволяють розширювати і поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ, допомагають розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності дітей, сприяють формуванню загальнонавчальних умінь, навичок та закладають основи світогляду.
Але на сучасному етапі розвитку національної освіти навіть найповніше використання можливостей програм з усіх навчальних предметів не дасть бажаного результату.
Здійснюючи навчально-виховний процес, необхідно спиратися не лише на традиційну методику чи перевірені практикою здобутки, а й шукати нові підходи до розв’язання завдань, поставлених сьогоденням. Нині особливо гостро постає проблема пошуку внутрішніх резервів підвищення результативності навчання.
Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в початковій школі привели до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання, яке поступово переходить сьогодні з дискусії в практику.
Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння.
В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації та демократизації. За кордоном розробляється і впроваджується безліч освітніх технологій, що базуються на інтегративних підходах. Проте питання, що таке інтегрований урок, залишається суперечливим, проблема впровадження інтегрованих занять в початковій школі мало досліджена, принцип інтеграції недостатньо відображений у чинних підручниках, учителі, не маючи чіткої системи методичних рекомендацій, вимушені розв’язувати вказані проблеми на емпіричному рівні.
Інтегрований урок має свою особливу структуру.
урізноманітнення форм навчальної роботи та забезпечення наступності між ними.
Одним із напрямків методичного збагачення уроків у початкових класах є проведення їх на основі інтеграції змісту. Інтеграція — вимога часу, можливість ознайомлення особистості з досягненнями культури та науки, виведення її на новий інтелектуальний рівень. Основою інтеграції, домінантою дисциплін для дітей стає розуміння цілісності світу та усвідомлення себе в цьому світі. Проблема інтегративних зв’язків у початковій школі актуальна для педагогічної науки. Учені та вчителі практики замислюються над тим, як створити загальну платформу зближення
предметних знань.
Про важливість інтеграції знань неодноразово наголошувалось у прогресивній педагогіці. Ще в епоху Відродження вчені, виступаючи проти схоластики в навчанні, підкреслювали важливість формування у школярів цілісних уявлень про взаємозв’язок природних явищ. Я. А. Коменський вважав, що для формування системи знань важливо послідовно встановлювати зв’язки між навчальними предметами. Не втратили актуальності думки Д. Локка про доцільність наповнення змісту одного предмета фактами інших. К. Д. Ушинський справедливо вважав, що знання та ідеї, які повідомляються будь-якими науками, повинні органічно об’єднуватися у світлий і, по можливості, широкий погляд на світ та життя взагалі.
В результаті інтегративних зв’язків у дитини створюється певний «конгломерат» знань, який збільшує свою вагу не в наслідок надмірного накопичення інформації, а шляхом синтезу поглядів, позицій, навіть почуттів.
Сьогодні ідея інтеграції змісту і форм навчання приваблює багатьох учених та вчителів-практиків. Досліджені дидактичні особливості інтеграції змісту навчання (О. Біляєв, Л. Варзацька, Т. Донченко, Ю. Колягін, В. Паламарчук, О. Савченко, Н. Свєтловська). Навчальні плани початкової школи і XXI ст. поповнилися інтегрованими курсами, складовими яких є інтегровані уроки (див. «Я і Україна» — В. Ільченко, К. Гуз; «Художня праця» — В. Томенко; «Мисецтво» — Л. Масол та ін., тощо).
Якими ж є ознаки інтегрованого уроку? Насамперед, це урок, який розв’язує конкретні перспективні завдання інтегрованого конкурсу, бо є його складовою частиною. Якщо інтегрований урок один із певної теми, він розв’язує коло завдань, які можна виконувати тільки завдяки інтегруванню. Але в будь-якому випадку інтегрований урок не може бути ізольованим, «випадати з теми». Він органічно поєднаний із попереднім та наступним уроками, є складовою всього навчально-виховного процесу.
Зважаючи на це, виділяють фактори, що сприяють активній розумовій діяльності в процесі інтегрування навчальних предметів:
• прийняття сполучення предметів для інтеграції;
• ретельний відбір змісту, методів, прийомів, враховуючи вікові особливості дітей;
• адекватність дій учителя та його вихованців.
Інтегрований урок вимагає від педагога ретельної підготовки, професійної майстерності та натхнення особистісного спілкування. Необхідно, щоб даний урок був єдиним цілим, мав один «колір», а не був схожий на ковдру, зшиту з клаптиків.
Уроки, побудовані на інтегрованому змісті, створюють передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування систематичного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Але інтегровані уроки не повинні перевантажувати дітей враженнями, вони не повинні бути множиною окремих картин, а повинні існувати для однієї мети. Для цього необхідно завчасно проаналізувати календарне планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків потрібно готуватися не лише вчителеві, а й учням.
Бінарний урок є практичним відображенням інтегральної технології навчання і являє собою нестандартну форму навчання з реалізації міжпредметних зв’язків. Це творчість двох педагогів, яка переростає у творчий процес учнів та формує в останніх креативну компетентність.
Переваги бінарних уроків полягають в тому, що вони:
· Сприяють підвищенню мотивації навчання, формуванню пізнавального інтересу учнів, цілісної наукової картини світу і розгляду явища з декількох сторін;
· Більшою мірою, ніж звичайні уроки, сприяють розвитку мовлення, формування вміння учнів порівнювати, узагальнювати, робити висновки, інтенсифікації навчально-виховного процесу, знімають перенапруження, перевантаження;
· Не тільки поглиблюють уявлення про предмет, розширюють кругозір, але й сприяють формуванню різнобічно розвиненої, гармонійно і інтелектуально розвиненої особистості.
· Інтеграція є джерелом знаходження нових зв'язків між фактами, які підтверджують чи поглиблюють певні висновки, спостереження учнів у різних предметах.
Структура таких уроків відрізняється: чіткістю, компактністю, стислістю, логічної взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, великий інформативною ємністю матеріалу.
У формі бінарних уроків доцільно проводити узагальнюючі уроки, на яких будуть розкриті проблеми, найбільш важливі для двох або декількох мов у старших класах. Інтегрований урок вирішує не безліч окремих завдань, а їх сукупність. При інтеграції зростає темп викладу навчального матеріалу, що концентрує увагу учнів і стимулює їх пізнавальну діяльність.
Для інтеграції в навчанні і вихованні існують як сприятливі, так і несприятливі фактори. До позитивних факторів слід віднести наявність великих потенційних можливостей у розвитку інтелекту дитини, які в традиційному навчанні не завжди достатньо використовуються. Негативний фактор - труднощі викладу інтегрованого курсу. Необхідно піднести матеріал так, щоб дітям було зрозуміло й цікаво.
Головна мета бінарного уроку - створення у школяра цілісного уявлення про навколишній світ, формування полілінгвального світогляду.
До якісного вирішення цих завдань навчання і виховання учнів ведуть:
1. Перехід від внутріпредметних зв'язків до міжпредметних, що дозволяє учневі переносити способи дій з одних об'єктів на інші, що полегшує навчання і формує уявлення про цілісність світу. При цьому слід пам'ятати, що такий перехід можливий лише за наявності певної бази знань.
2. Збільшення частки проблемних ситуацій у структурі інтеграції предметів активізує розумову діяльність школяра, змушує шукати нові способи пізнання навчального матеріалу, формує дослідний тип мислення.
3. Збільшення частки узагальнюючих знань, що дозволяє школяреві одночасно простежити весь процес виконання дій від мети до результату, осмислено сприймати кожен етап роботи.
4. Збільшення інформативної ємності уроку.
5. Пошук нових факторів, які підтверджують чи поглиблюють певні спостереження, висновки учнів при вивченні різних предметів.
6. Висока мотивація засобами інтеграції допомагає активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє зняттю перенапруги та втоми.
7. Розвиток творчого мислення учнів, можливість застосовувати отримані знання у реальних умовах, що є одним з істотних чинників розвитку полікультурного світогляду, важливим засобом формування особистісних якостей.
Однак бінарні уроки мають бути гранично чіткими, компактними, продуманими на всіх етапах. Учителю психологічно складно не дублювати матеріал чужого предмета, рахуватись із манерою подачі матеріалу іншою людиною, швидко опанувати необхідну додаткову інформацію. Такі уроки знижують втомлюваність головного мозку, створюють комфортні умови для дитини як особистості, підвищують успішність навчання, дозволяють уникнути ситуації, коли той чи інший предмет потрапляє в розряд не улюблених.
Ознаки бінарного уроку:
1. спеціально організований урок, тобто, якщо він спеціально не організований, то його взагалі може не бути або він розпадається на окремі уроки, не об'єднані спільною метою;
2. мета специфічна (об'єднана), вона може бути поставлена, наприклад, для:
· а) більш глибокого проникнення в суть досліджуваної теми;
· б) підвищення інтересу учнів до предметів;
· в) цілісного, синтезованого сприйняття досліджуваних з даної теми питань;
· г) економії навчального часу і т. п.;
3. поглиблене здійснення міжпредметних зв'язків;
4. синтезування знань;
5. Заглибленість вивчення;
6. актуальність і практична значущість мети проведення, що розвиває критичність мислення, здатність зіставляти теорію з практикою;
7. девіантність шляхів реалізації завдан
Ефективність бінарних уроків залежить від дотримання таких педагогічних умов:
· правильного виділення міжпредметних багатопланових об’єктів за допомогою аналізу навчальних програм;
· раціонально організованої спільної роботи вчителів із підготовки уроку (вивчення літератури, взаємне консультування, складання спільного плану заняття, визначення глибини та об’єму розкриття навчального матеріалу, послідовності його вивчення, вибір методів та засобів навчання);
узгодженості дій учителів та учнів під час уроку: учитель повинен займати не більше половини часу уроку, решта повинно припадати на учнів;
активізації пізнавальної діяльності школярів на всіх етапах уроку;
Вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна зробити висновок, що за цією методикою — майбутнє. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особисто орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів.
Методично правильні побудова і проведення інтегрованих уроків сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій навчально-виховного процесу.
Немає коментарів:
Дописати коментар