Вивчаємо природознавство

КОНСПЕКТИ УРОКІВ З ПРИРОДОЗНАВСТВА. 2 КЛАС

ТЕМА. Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причиною зміни пір року на Землі; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Ø Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

II. Актуалізація опорних знань

1. Запитання для повторення

— З чим пов’язана зміна дня і ночі на нашій планеті?

— Навколо якої осі обертається Земля: справжньої чи уявної?

— Скільки обертів робить Земля за добу?

2. Робота в групах

Діти об’єднуються у групи по рядах, радяться і представляють свої спостереження і висновки біля дошки.

1-ша група

Човен відплив від берега і через деякий час він перетворився на маленьку точку.

Висновок. При віддаленні предмети здаються меншими.

2-га група

Жовтий лист погойдався і повільно впав на землю.

Висновок. Лист упав, оскільки настала осінь.

3-тя група

На сході з’явилося Сонце, і настав ранок.

Висновок. Земля обертається навколо своєї осі.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Виберіть той висновок, до якого ми дійшли на попередньому уроці.

1) Ніч настає, оскільки на небі з’являється Місяць.

2) Планети обертаються навколо Сонця.

3) День і ніч настають через те, що Земля обертається навколо своєї осі і по-різному освітлюється Сонцем. (Останній висновок стосується попереднього уроку.)

— Які рухи Землі ми обговорювали? (Рух навколо своєї осі, рух навколо Сонця)

— До чого призводить рух навколо своєї осі? (До зміни дня і ночі.)

— До чого призводить рух Землі навколо Сонця? (Ми доки не знаємо.)

— Як ви вважаєте, чому буде присвячений урок? (Ми дізнає­мося, що відбувається на Землі, коли вона рухається навколо Сонця.)

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота в групах

Завдання: обговорити твердження і сказати, яким чином ці за­вдання пов’язані з основним питанням уроку.

1-ша група

Улітку тепло, день довший за ніч, а взимку холодно і дні ко­ротші. Чому?

2-га група

Настав жовтень, і жителі Австралії дружно почали купувати купальники. Чому?

3-тя група

Жителі Африки ніколи не грали в сніжки. Чому?

Ø Версії груп

1-ша група

Тому що влітку Сонце піднімається високо, а взимку — ні. При обертанні Землі навколо Сонця ми дізнаємося, на яке місце на пла­неті промені потрапляють прямо (там літо), а на які — з нахилом (там зима).

2-га група

Можливо, в Австралії літо настає в жовтні. При обертанні Землі навколо Сонця ми дізнаємося, коли та в яких країнах настає літо.

3-тя група

Тому що в Африці ніколи не буває зими. При обертанні Землі навколо Сонця ми дізнаємося, чому в деяких країнах не буває зими.

— Де ми можемо знайти відповідь на запитання? (У книзі, ен­циклопедії, Інтернеті)

2. Демонстрування зміни пір року на Землі за допомогою телурія

— Діти! Подивіться на цей прилад.

— Хто з вас знає, як він називається? (Телурій)

— Промовте слово хором.

— Ви сьогодні маєте розкрити таємницю, чому на цей урок я принесла саме цей прилад. (Учитель умикає телурій.)

— Я хочу вислухати ваші думки.

— Які припущення? (Модель Землі і Сонця, телурій зображує, як обертається Земля відносно Сонця.)

— Яку роль відіграватиме лампа? (Лампа відіграватиме роль Сонця.)

— Уявіть спочатку, що поверхня Землі — це ваша рука. Уми­каємо лампу (спостереження за учителем, дотримання правил безпеки з електричними приладами), піднесемо руку на такій від­стані від лампи, щоб рука і лампа були на однаковій висоті від столу. Що ви відчуваєте? (Руці дуже тепло.)

— Тепер, залишаючи руку на такій самій відстані від лампи, повільно підніміть її вгору. Що ви відчуваєте? (Руці вже не так тепло.)

— Поверніть руку в початкове положення. Що відчуваєте те­пер? (Руці знову тепло.)

— Опустіть униз. Чи тепло руці? (Руці не так тепло.)

— Чому? (Учні висловлюють припущення.)

— Зробимо висновок.

— Розкажіть про те, як падають промені на руку в першому, другому і третьому випадках. (У першому випадку промені пада­ють прямо на руку, а в другому і третьому випадках промені па­дають навскоси.)

— Так чому в першому положенні руці було тепліше? (Тому що промені були прямі, отже, рука була ближче до джерела тепла.)

— Виконаємо такий самий дослід з глобусом — моделлю Землі. У глобуса є уявна вісь, навколо якої обертається Земля.

— Простежимо за обертанням глобуса.

— Куди «дивиться» вісь Землі: на Сонце чи від нього? (Від Сонця)

— Як ви вважаєте, що несуть сонячні промені: світло, тепло або те й інше? (І світло, і тепло)

— Визначимо, де тепліше при такому положенні Землі: в Києві чи в Австралії. (В Австралії більше тепла.)

— Як ви гадаєте, яка пора року в Києві? (У Києві зима, а в Ав­стралії — літо.)

— Продовжуємо спостерігати за обертанням глобуса навколо Сонця.

— Вісь Землі «дивиться» на Сонце чи від Сонця? (До Сонця)

— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі: в Києві чи в Австралії. (Тепер тепліше в Києві.)

— Яка пора року в Києві? (Тепер у Києві літо, а в Австралії — зима.)

— Спробуємо зробити висновок.

— Чому так сталося? (Версії дітей.)

— Поки наша півкуля повернена до Сонця, дні у нас довгі, про­мені прямі, пора року — літо. Поки наша півкуля повернена від Сонця, дні у нас короткі, промені косі, пора року — зима.

— Як ви вважаєте, що станеться, коли Земля зробить повний оберт навколо Сонця? (У Києві знову настане зима, а в Австралії — літо.)

— За який період це станеться? (За рік)

— Скільки триває рік? (12 місяців)

— Що ж відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір року)

— Чи відповіли ми на головне питання уроку? (Так)

— Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної осі і рух Землі навколо Сонця.)

— Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над горизонтом.)

— Чому взимку холодно? (Сонце низько над горизонтом.)

Ø Інформація для вчителя

Похиле положення осі Землі зберігається впродовж усього року, тому Сонце освітлює поверхню Землі по-різному. Частину року Північний полюс повернений до Сонця, а другу частину року до Сонця нахилений Південний полюс. Через цей нахил прямі про­мені Сонця іноді освітлюють ділянку поверхні Землі на північ від екватора, іноді на південь від екватора. Ця відмінність падіння со­нячних променів на ділянці земної поверхні і викликає зміну сезо­нів у різних районах земної кулі. Коли Північний полюс поверне­ний до Сонця, у країнах на північ від екватора — літо, на пів-день — зима. Коли прямі сонячні промені падають на Південну півкулю — тут настає літо, а у Північній півкулі — зима.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Ø Робота в групах

— Ми знаємо, що пори року змінюють одна одну і чому так від­бувається.

Як діє обертання Землі навколо Сонця на живу природу? Наве­діть приклади.

1-ша група — на птахів;

2-га група — на рослини;

3-тя група — на тварин.

Висновок (по групах)

Загальний висновок. Життя природи змінюється за сезонами. Змінюється пора року, змінюється температура, відповідно зміню­ється життя рослин і тварин. Тварини і рослини пристосовуються до природних змін, щоб вижити.

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Розкажіть одне одному в парах, у чому ж полягає причина зміни пір року?

— Де ці знання стануть у пригоді?

— Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день, тільки зима або літо.

ТЕМА. Ознаки живої та неживої природи. Планування спостережень за при­родою восени

Мета: ознайомити учнів з прикметами та ознаками осені; вчити помічати їх у природі, спостерігати за природою свого краю восени; розвивати спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Ø  Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

II. Актуалізація опорних знань

1. Запитання для повторення

— Яку пору року змінює осінь?

— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.

— Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жов­тень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)

2. Постановка проблеми

— Скажіть, чи хотілося б вам зараз одягнути купальні кос­тюми і піти купатися та загоряти?

— Чому ми не можемо цього зробити зараз? (Холодно, сонце не гріє, вже не літо тощо.)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Дійсно, сонечко ходить все нижче та нижче. Може, воно притомилося за літо? Може, хоче відпочити і тому нема в нього сили світити так яскраво і гріти землю? Мабуть, так. Воно все частіше спочиває десь за хмарою. Та коли воно вийде на чисте небо й усміхнеться промінцями чарівно і ніжно — все одразу засміється у відповідь: спалахне клен яскравим полум’ям жовтого листя, за­шелестить червонястий дуб своїми листочками до сонця радісно і щасливо. А квіти розправлять пелюстки і проспівають веселу пі­сеньку.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з прикметами та ознаками осені, будемо вчитися спостерігати за природою свого краю во­сени.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Ознаки неживої природи восени

— За своїми спостереженнями розкажіть, яка погода була влітку. Як вона змінилася з приходом осені?

— Улітку Сонце високо піднімалося в небі, дні були довгими. Тому земля отримувала багато тепла.

Тепер, восени, Сонце піднімається в небі вже не так високо, дні стали помітно коротші, ніж були влітку. Тому похолоднішало.

Друга половина вересня — приблизний термін настання пер­ших заморозків. Одного разу вранці ти подивишся у вікно і поба­чиш, що земля, трава і дахи будинків побіліли! Ні, це ще не сніг. Це — іній.

У цей час дні зазвичай ясні, теплі, а ночі холодні. Повітря бу­ває сухим, чистим і прозорим.

У ці дні ми немов проводжаємо літо, прощаємося із ним.

У другій половині жовтня починається помітне похолодання, небо вкривається низькими хмарами, що застилають його сірою пеленою.

— Які опади бувають улітку?

— Дійсно, набіжить улітку темна грозова хмара, блисне блис­кавка, загримить грім. Дощ піде сильний, але недовгий. Літом грози часті.

Восени грози стають рідкісними, а потім і зовсім припиня­ються. Осінні дощі не схожі на літні, вони дрібні, мжичать, за­тяжні. Над річкою, озером, ставком усе частіше нависають густі тумани. Повітря насичується вологою. Калюжі вже не висихають.

Пізня осінь буває холодною, дощовою. Іноді йде мокрий сніг, який швидко розтає. В усьому відчувається наближення зими. Дні коротшають, а ночі довшають та холоднішають.

Наприкінці осені на водоймах відбувається льодостав — річки, озера, ставки покриваються льодом.

2. Ознаки живої природи восени

— Настала осінь. Усе менше і менше стає корма для птахів. Адже комахи зникають, трав’янисті рослини в’януть. Узимку біль­шість птахів зовсім не змогли б прогодуватися. Тому в кінці літа і восени вони відлітають у теплі краї, де корму завжди вистачає.

Відліт перелітних птахів — приклад одного з осінніх явищ у живій природі. Які ще осінні явища в живій природі ви можете назвати?

Ø Фізкультхвилинка

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Порівняння ознак літа і ранньої осені

	Улітку	Восени
Сонце	Високо	Нижче, ніж улітку
Тривалість дня	Довга	Коротша, ніж улітку
Температура	Тепло, спекотно	Похолодання
Ґрунт, водойми	Прогріваються	Охолоджуються
Рослини	Цвітуть, утворюються плоди	Пожовтіли трави, дозріло насіння і плоди, змінюють забарвлення листя дерев і кущів, листопад
Тварини	Розмножуються, вигодовують потомство	Комахи зникають, осінні перельоти птахів, утворення підшерстку у звірів, заготівля кормів

2. Виявлення ознак осені у художніх творах

1) Про осінь Т. Г. Шевченко сказав так:

Минає літо, шелестить

Пожовкле листя по діброві,

Гуляють хмари, сонце спить...

— Про які ознаки осені ви дізналися?

— Які з них відбуваються у живій природі? у неживій?

2) Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозоре, мов кри­шталь, а небо блакитне-блакитне. Достигають цілющі плоди шипшини, виграють яскравими червоними барвами у сонячно-му промінні. Чується останній грім, що прощається з полями.

Осінь, наче художник, велетенським пензлем розфарбовує в яскраві кольори плоди та листя. Ось так починається осінь. Пахне чебрецем, опеньками, спілими яблуками. (З Вікіпедії)

— Про які ознаки осені йдеться у цьому описі?

— Які з них відбуваються у живій природі? у неживій?

3)       Висне небо синє,

Синє, та не те,

Світить, та не гріє

Сонце золоте.

Чистим стало поле

Од серпа й коси,

Ніде приліпиться

Крапельці роси.

Темная діброва

Стихла і мовчить,

Листя пожовтіле

З дерева летить.

Хоч би де замріла

Квіточка одна;

Тільки й червоніє,

Що горобина.

Здалеку під небом,

В вирій летючи,

Голосно курличуть

Журавлів ключі.

Я. Щоголів

— Назвіть ознаки осені, про які йдеться у цьому вірші.

— Які з них відбуваються у живій природі? у неживій?

4) День був ясний, сонячний і теплий. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садах, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. (І. Нечуй-Левицький)

— Який місяць осені описаний у цьому творі?

— За якими прикметами ви дізналися?

— Які з цих змін відбуваються у живій природі? у неживій?

3. Планування спостережень за природою восени

— В усі пори року спостерігай за:

1)   зміною висоти Сонця на небосхилі;

2)   температурою повітря, вітром, станом неба, опадами;

3)   рослинами;

4)   тваринами;

5)   ґрунтом;

6)   водоймами;

7)   працею людей.

Ø   Завдання для спостережень восени

1.   Виміряй і запиши довжину тіні від гномона у вересні, жовтні, листопаді.

2.   Спостерігай за небом. Як воно змінюється протягом осені?

3.   Запиши дату, коли були перші заморозки на ґрунті. Поспосте­рігай за ґрунтом під час заморозків. Яким він став?

4.   Запиши, коли випав перший сніг, як довго він лежав на ґрунті.

5.   Поспостерігай за деревами і кущами. Чи змінилося забарв­лення їхнього листя?

6.   Поспостерігай і запиши, які рослини ще цвіли: у вересні, жов­тні, листопаді.

7.   Зверни увагу на комах. Чи багато їх восени? В яку погоду їх бу­ває найбільше?

8.   Поспостерігай за птахами і запиши, які птахи відлітають у те­плі краї, а які прилітають до нас зимувати.

9.   Поспостерігай, які види робіт виконують люди у полях, у са­дах, на городах. У яких роботах ти брав участь сам?

Ø Інформація для вчителя

Другокласники спостерігають протягом року за положенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опа­дами, змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей.

За Сонцем спостерігають протягом року візуально. Вони визна­чають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно яко­гось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і вста­новлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.

Спостереження проводяться і за зміною довжини тіні від гно­мона. Тінь від гномона опівдні стала довшою, — значить, Сонце пі­діймається нижче над горизонтом. Воно менше світить, менше гріє.

Варто звернути увагу, які зміни відбулися з ґрунтом і водою у ставку (річці) порівняно з літом. Учні роблять висновок, що вода охолоджується (люди не купаються), ґрунт — також. З’ясувати, чому відбулися ці зміни? (Поверхня водоймищ і ґрунту одержує восени менше тепла від Сонця, а це, у свою чергу, відбувається тому, що Сонце стало нижче підійматися. Воно менше гріє.)

Такі висновки дозволяють формувати в учнів уявлення про те, що похолодання і всі інші зміни в природі залежать від висоти Сонця на небосхилі. Без спостережень за Сонцем не можна відпові­сти на основне питання природознавства в 2-му класі: чому відбу­ваються сезонні зміни в неживій і живій природі?

Температуру повітря другокласники вимірюють за допомогою термометра.

Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис (лас­кавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У зошитах наявність вітру відзначають стрілкою синього кольору (якщо хо­лодний) або червоного (якщо теплий).

У 2-му класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають «на око», характеризуючи її словами «ясно» (небо чисте, безхмарне), «хмарно» (небо наполо­вину вкрите хмарами), «похмуро» (все небо затягнуте хмарами).

Продовжують спостереження і за опадами та іншими явищами природи.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі зале­жить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують спостереження за живою природою, які вони розпо­чали у першому класі, але кількість об’єктів для спостережень збільшується. Так, восени, їм можна запропонувати такі спостере­ження за рослинами і тваринами:

1)   Які зміни відбулися з деревами, кущами, травами? (Листя на деревах і кущах змінило забарвлення, вони пожовтіли і почер­воніли. Багато дерев почали скидати листя, трави пожов­тіли і висохли.)

2)   Встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, черво­ним, багряним.

3)   Коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується?

4)   Які дерева не скидають листя на зиму?

5)   Що відбувається в житті тварин у вересні? (Комах стало менше. Вони з’являються тільки в теплу погоду. Багато пта­хів відлетіли в теплі краї. До нас прилетіли птахи з півночі. У звірів утворюється підшерстя, яке захистить їх від холоду в суворі зимові морози.)

6)   Коли ластівки починають готуватися до відльоту?

7)   Відзначте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять пер­ший сніг.

8)   Спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять?

9)   Спостерігайте за метеликами — їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно?

10)                      Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? Авзимку? Спробуйте дізнатися, куди вони поділися з настанням холодів.

Слід обговорити з учнями, чому відбуваються ті або інші зміни восени в житті тварин. (Комахи харчуються рослинами, рослини восени відмирають або скидають листя, оскільки комахи мають чимось харчуватися, вони або гинуть, або ховаються в щілини й інші затишні місця; птахи, які харчуються комахами, відліта­ють; звірі, які харчуються рослинами, впадають у сплячку. Так тварини готуються до зими.)

Другокласники спостерігають і за працею людей на селі та в місті. Головне заняття жителів сільської місцевості восени — збирання врожаю, підготовка худоби до зимівлі. Діти називають й інші види праці людей у місті і селі.

Можна запропонувати дітям звернути увагу на таке:

1.                 Відзнач, коли буде перший мороз.

2.                 Відзнач, коли останній раз побачиш комара (метелика).

3.                 Простеж, коли на «твоєму» дереві спаде листя. Намалюй своє дерево без листя.

4.                 Запиши, коли ти вперше одягнеш зимове пальто.

5.                 йому?

4. Робота над загадками

·      Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)

·      Летить орлиця по синьому небу,

Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)

·      Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)

·      Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає. (Осінь)

·      Коли нема — чекають,

Коли прийду — тікають. (Дощ)

5. Тестування

— Підкресли прикмети осені.

1)   Ночі стали темні і довгі;

2)   уранці заморозки;

3)   Сонце піднімається вище на небосхилі;

4)   червоніє й облітає листя з осики;

5)   птахи висиджують пташенят;

6)   часто гримлять грози;

7)   моросять дощі;

8)   весело співають птахи.

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як змінюється восени висота Сонця в небі і тривалість дня? До чого це призводить?

— Назвіть декілька осінніх явищ у неживій природі.

— Які опади бувають восени?

— Назвіть декілька осінніх явищ у живій природі.

— Чим займаються люди восени?

ТЕМА. Кругообіг води у природі

Мета: сформувати в учнів уявлення про кругообіг води в природі, навчати пояснювати це явище в природі; закріплювати знання учнів про різні стани води і її властиво-сті; розвивати спостережливість і допитливість; учити робити висновки з дослідів та практичних робіт; виховувати бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Про які властивості води ви знаєте?

— Як утворюється хмара? (Відповіді учнів.)

— З чого складається хмара? (З важких крапель води.)

— Продовжте речення.

Вода — це… (рідина).

Без води не буде… (життя на Землі).

— А ще говорять, що вода — мандрівниця.

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Що із сказаного вам незрозуміло? (Те, чому вода — мандрів­ниця.)

— Хотілося б вам про це дізнатися?

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про рух води в природі.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Робота над загадками

·                   На дворі переполох

З неба сиплеться горох.

З’їла 6 горошин Ніна,

А тепер у неї ангіна. (Град)

·                   Без крил по небу літає,

Ніхто її не б’є, а вона плаче. (Хмара)

·                   Не дід, а сивий,

Не спить, а стелиться,

Вкриває землю й океан,

Азвуть його... (туман).

·                   Надворі горою,

Ав хаті водою. (Сніг)

·                   Зоряна зоряниця, молода дівиця,

Гуляти ходила, сльозу зронила.

Місяць бачив — не підняв,

Сонце встало — і підняло. (Роса)

·                   Хто найдовші нитки має,

Небо й землю вмить єднає? (Дощ)

·                   В нас зимою білим цвітом

Сад зацвів, неначе літом. (Іній)

·                   Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

Атільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає. (Бурулька)

— Усі ці загадки — про воду. Тож виходить, що вода — чарів­ниця. Вона вміє бувати різною.

2. Демонстрування. Модель кругообігу води

Учитель демонструє глобус.

— Багато води на планеті. Йдуть дощі, тануть сніги, льоди. Утворюються струмочки. Вони впадають у річки. Річки несуть свої води в моря. Чому ж моря не переповнюються і не виходять з бе­регів? (Відповіді учнів.)

— Зараз я продемонструю вам дослід, і ви самі вирішите, хто має рацію.

— Нагріватимемо воду, над якою закріплена тарілка з льодом. Спостерігаємо. Що відбувається з водою? (Вода кипить, йде пара. Пара піднімається до тарілки. Нижня її сторона стає вологою, на ній з’являються крапельки води, які починають падати вниз.)

— Звідки з’явилися крапельки води? (Утворилися з пари.)

— Чому вони утворилися? (Пара, стикаючись з холодним пред­метом, знову перетворилася на воду.)

— Зробіть висновок. (Вода нагрілася, стала випаровуватися, тобто перетворюватися на пару. Пара від зіткнення з холодним предметом знову перетворилася на воду. Вийшов кругообіг.)

Вивішують картку зі словом «КРУГООБІГ».

— Які слова сховалися в цьому слові? (КРУГ і ОБІГ)

— ОБІГ — обертання.

— Так відбувається і в природі. Крапелька-чарівниця увесь час перетворюється.

— Щоб це сталося, яка умова має бути виконана? (Сонце, хо­лодне повітря)

— Отже, повинна помінятися температура.

— Чи можна сказати, що вода обертається по колу? (Так)

— Цей процес називається кругообіг води в природі. Він відбу­вається безперервно: десь вода випаровується, десь випадає у ви­гляді опадів.

— Так чому ж моря не переповнюються і не виходять з берегів? Куди зникає вода з моря? (Вода випаровується, перетворюється на пару.)

— Ачому досі вся вода не випарувалася з поверхні Землі? (Ви­соко над Землею повітря дуже холодне. Стикаючись з ним, пара знову перетворюється на воду й опускається на Землю у вигляді дощу, снігу і граду. Відбувається кругообіг води в природі.)

КРУГООБІГ ВОДИ У ПРИРОДІ

Ø Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Слухання оповідання «Подорож краплинки»

...Була зима. Блищав сніг. Маленький хлопчик гуляв мороз­ного ранку на вулиці і побачив на розі будинку бурульку. Вона була дуже гарна. А може, вона солодка, подумав хлопчик, і йому дуже захотілося її посмоктати. Він узяв палку і влучив у бурульку. Бурулька впала, хлопчик зрадів, схопив бурульку і хотів посмок­тати, але бурулька заговорила до нього.

— Не бери мене до рота, не треба, я розкажу тобі багато ціка­вого.

— Ти, мабуть, чарівна бурулька?

— Так, я зачарована, я заморожена і дуже дякую, що ти вряту­вав мене. Ія прошу тебе: не губи мене, я надзвичайно люблю стри­бати, як ти, скрізь бігати і ніколи не сидіти на місці.

Я була веселою краплинкою води і плавала зі своїми сестрич­ками по річках і морях. Усі звали мене невгамовною, вітер не да­вав мені ні хвилинки спокою. Чого він хотів від мене — не знаю. Він здіймав страшні хвилі. Я, маленька краплинка, тікала від нього. Якось тихого літнього дня вітер виплеснув мене на берег на гаряче каміння. Яобернулася парою і полинула в небо.

Високо над землею я літала в білій хмарі, мені було весело. Коли ж раптово знову налетів вітер, я швидко падала на землю до­щем і напувала її. Яне боялася потрапити на землю, адже я там рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.

Потім із сестричками потрапила у довгі, темні труби. Там дуже багато води.

— Нічого страшного, нічого страшного, — говорили старші се­стрички, — це звичайний водопровід, і скоро ми виллємося на бі­лий світ.

Там я здружилася з багатьма сестричками, ми багато говорили між собою і розповідали про себе. Одні розповідали, як їх наливали у паровози, підігрівали, і як вони, обернувшись на пару, рухали по­їзди. Інші розповідали, що вже не раз їх узимку закривали в труби, щоб опалювати будинки. Іякби не вони, то люди померзли б.

Але ось раптом відчинили кран, мене налили в чайник, у зви­чайний великий чайник, і поставили на електричну плиту.

— Що зі мною буде? Що зі мною буде? Так гаряче! Так гаряче! — заплакала я разом із сестричками. Та я швиденько-швиденько пі­дібралася до кінчика чайникового носа і легкою парою знялася вгору і вилетіла з іншими подругами крізь кватирку.

Ой, лишенько, та надворі знову був вітер, і який сердитий, хо­лодний! Він тепер служив у білої Зими. Вона йому тільки слово мо­вила — підхопив мене і вже білою сніжинкою я упала на дах бу­динку. Ядивилася на своїх подружок-сніжинок, які кружляли в повітрі, заздрила їм, плакала, і сльозинки мої замерзли. Язроби­лася знов холодною крижаною бурулькою.

Бурулька замовкла, і хлопчик почув, як вона тане в його руках.

— Трішечки тепла — і я знову оживаю, знов іду далі. Дякую за тепло твоїх рученят. Згадай мене, коли плаватимеш у річці, коли побачиш росу і золотий дощик.

Ось така історія трапилася з краплинкою.

М. Остапчук

— Про що розповіла бурулька хлопчикові?

— Які історії трапилися з бурулькою?

Під час розповіді вчитель відкриває малюнки хмари, крапельок, стру­мочка, моря, сонця, пари. Виходить схема «Кругообіг води в природі».

— Розкажіть про подорож крапельки води, користуючись схе­мою.

2. Розв’язування природничих задач

1) Ви вимили в класі дошку. Вона мокра. Куди зникла вода?

2) Поміркуйте, чи є кругообіг води взимку. (Відповіді учнів.)

— Чи може вода випаровуватися при низьких температурах? (Ні)

— Для чого хазяйки взимку вивішують випрану білизну на ву­лицю? (Сушити)

— Підніміть руки, чиї батьки сушать узимку білизну на ву­лиці.

— Висихає? (Так)

— Отже, вода випаровується і в мороз.

— У природі в газоподібний стан вода може переходити не лише з рідкого, але і з твердого: зі снігу і льоду.

— Узимку у вигляді чого повертається вода на землю? (У ви­гляді снігу)

— А сніг — це вода. Отже, кругообіг води нескінченний.

3. Пошук відповідей на запитання

• Звідки на небі вода?

• Чому вода не кінчається?

• Чи можуть висохнути моря?

• Чи може вода зникнути з лиця землі?

• Якби хмари були червоними, якого кольору були б калюжі?

• Чому влітку після дощу калюжі висихають швидше, ніж во­сени?

Ø Цікаво знати!

Якби вся водяна пара, що міститься в атмосфері, випала б на землю у вигляді дощу, то на всій суші утворився б шар води за­втовшки в 1 метр. Але, на щастя, на землю у вигляді дощу і снігу випадає далеко не вся атмосферна водяна пара.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— З яким чудом природи ми сьогодні ознайомилися?

— Так звідки ж береться вода, яка ллється з неба? (Вода випа­ровується із землі, в небі остигає, випадає у вигляді опадів.)

— Чому море ніколи не переповнюється? (Постійно відбува­ється кругообіг води.)

— Що допомагає кругообігу води в природі? (Сонце, рух пові­тря допомагають кругообігу води в природі.)

ТЕМА. Осінні явища в житті рослин

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті рослин; учити спостерігати за рослинами восени; розвивати спостережливість, увагу, мовлення, мислення; учити бачити красу природи восени.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Відгадайте загадку.

·                    Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає.

Коли, діти, це буває? (Восени)

— Як змінюється погода восени?

— З чим пов’язані ці зміни?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми розглянемо, які зміни в житті рослин відбуваються восени.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

— Осінь хазяйнує скрізь, куди не глянь. Прибрала золотом сади, парки, ліси, струшує додолу жовте, багряне листя. Дивишся і милуєшся: чарівниця пофарбувала все навколо в червоні й жовті, багряні й мідні кольори.

2. Робота з репродукцією картини І. Левітана «Золота осінь»

— Як ви гадаєте, якому місяцю осені найбільше відповідає цей пейзаж?

— Яку назву цій картині ви б дали?

— Яку назву дав їй художник? Чому?

— Які почуття викликає цей пейзаж?

— Чому в народі кажуть: «Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку»?

— А чому восени листочки змінюють колір?

— Зелений колір листю надає хлорофіл. Улітку хлорофілових зерен утворюється багато, а восени тепла і світла менше, тому і хло­рофілу утворюється менше. Крім хлорофілу в листях є жовті, чер­воні, жовтогарячі речовини.

Не усі дерева і кущі перефарбовують своє листя. Зеленим опа­дає листя ясена, вільхи, бузку.

3. Слухання вірша Л. Талалай «Осіннє листя»

Настала осінь. Холодом

Повіяло навкруг.

Все більш береться золотом

Зелений ліс та луг.

Від вітру коливаються

Пожовклі дерева.

Алистя з них зривається

Іпісеньку співа:

Веселі танцюристи ми

Кружляєм в висоті, —

Листки, листочки, листики

Червоні й золоті.

Зриваємось ми зграями

З топольок та беріз,

Злітаємо, кружляємо

Іпадаємо вниз.

— Як називається явище, коли опадає листя? (Листопад, па­долист)

— Коли це найчастіше буває?

— Зниження температури повітря восени позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Що ж його спричиняє? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті. Вода, температура якої стає нижчою, ніж улітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його.

Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від меха­нічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як узимку ламаються від снігу досить великі гілки дерев.

Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. Їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев.

Ø Цікаво знати!

Листя, що впало, теж приносить користь. Розкладаючись, воно збагачує ґрунт добривами. Крім того, щільний килим торішнього листя служить хорошою перешкодою для дощової і паводкової води, не дає струмкам розмити родючий шар. Вкрите першим сні­гом опале листя — ця ще одна «ковдра» для тих, хто залишився зимувати на поверхні ґрунту.

Висновки. Рослини, як і тварини, готуються до зими. Посиле­ний листопад починається вслід за першими заморозками. Різні де­рева і кущі набувають різного осіннього забарвлення. Листопад — це пристосування рослин до зменшення випаровування восени і зимою. Осінь час підготовки і переходу рослин до зимового спо­кою.

Ø Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Творча робота в групах

З листя золотого ми вінки сплітали,

Листок до листочка гарно добирали:

Липове — жовтеньке, з клена — червоненьке,

З білої берези листячко кругленьке.

— Розфарбуйте листочки так, як це робить осінь-чарівниця.

2. Запам’ятайте прикмети осені!

·                   У дуба й осики — найпізніший листопад.

·                   Якщо восени лист з берези опадає нечисто — чекай на сувору зиму.

·                   Пізній листопад — до суворої і тривалої зими.

·                   У жовтні і лист на дереві не тримається.

— А як готуються до зими трав’янисті рослини?

У багатьох з них відмирають стебла і листя, а перезимовує ко­реневище.

Осінь — пора збирання врожаю. Восени у більшості рослин до­зрівають плоди і насіння.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які явища відбуваються з рослинами восени?

— Які зміни в природі спричиняють ці явища? (Осінь принесла прохолоду, знижується температура повітря, сонце світить, але не гріє. День стає коротше, осінні дощі холодні, перші заморозки.)

— Чому відбувається листопад у дерев і кущів?

— Чи є рослини, які на зиму не скидають листя?

— Яке значення має листопад для життя дерев і кущів?

                                                     

ТЕМА. Осінні явища в житті тварин

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті тварин; показати зв’язок змін у житті тварин восени зі змінами в неживій природі і у світі рослин; продовжити формування вмінь аналізувати, порівнювати і виділяти істотні ознаки; виховувати естетичні почуття.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Які особливості рослин восени?

— З чим пов’язані зміни в житті рослин?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Восени змінюється не лише життя рослин. Отже, як ви вва­жаєте, про що сьогодні піде розмова на уроці? Що ми дізнаємося?

— До зими готуються не лише рослини, але й тварини. Про це ми і дізнаємося.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Комахи і птахи восени

— Які групи тварин ви знаєте?

— Яка з цих груп найчисленніша і незахищена від пониження температури повітря?

— Яких комах ви спостерігали влітку?

— Чи більше стало комах восени?

— Що ви знаєте про підготовку комах до зими?

— Температура тіла комах непостійна. Вона змінюється відпо­відно до змін у природі. З настанням осінніх холодів частина ко­мах забирається в затишні місця і впадає в стан сну. Інші комахи зимують у стадії личинки або лялечки, доросла особина у цих ко­мах найчастіше гине. На опалому листі часом можна знайти зиму­ючі яйця комах. (Ілюстрації.)

— З життям комах тісно пов’язане і життя птахів. Яким чи­ном? Чим живляться птахи?

— Чому і куди відлітають птахи? Які птахи відлітають пер­шими? Як їх називають? (Перелітні птахи — це гуси, качки, жу­равлі, стрижі, іволги.)

— Як летять перелітні птахи? (Ілюстрації.)

— Чи доводилося вам цього року спостерігати відліт птахів?

— Чому птахи летять не зграєю, а клином або ланцюгом?

— Великим птахам важче летіти, ніж дрібним, тому вони ши­куються при перельотах у ланцюжок або кут. Птахи по черзі ста­ють попереду всіх, де важче долати опір повітря, як першому лиж­никові в колоні, що пробиває для всіх лижню. А потім перші переміщаються в самий хвіст зграї для відпочинку (там, за усіма птахами, летіти легше).

— Чому відлітають птахи?

— Восени відбуваються зміни і в житті птахів, які не відліта­ють від нас. Як називають цих птахів? (Осілими) Це горобець, галка, голуб, синиці.

— Чому вони не відлітають від нас?

— Чим вони живляться взимку?

— Ці птахи живляться плодами, що збереглися на рослинах, і насінням, відшукують комах, що сховалися. Деякі з них прилі­тають ближче до житла людини, де знаходять тепло (на горищах будинків), і їжу.

— Чи треба допомагати цим птахам?

— Як ми можемо їм допомогти?

— Для птахів, що залишаються зимувати, вже зараз потрібно збирати корм, виготовляти і розвішувати годівниці. (Малюнок го­дівниці — на дошці.)

— Яких птахів називають кочівними?

— До кочівних відносять багато видів птахів, що живуть на да­лекій півночі. Вони щорічно кочують у межах певної області, не відлітаючи в країни з теплим кліматом. Навесні вони відлетять від нас назад на північ. До кочівних птахів належать снігурі, дятли, повзики.

2. Звірі восени

— Що вам відомо про підготовку до зими звірів?

— У яких тварин і навіщо восени линяє шерсть? Чи линяють свійські тварини?

— Які тварини запасають на зиму їжу? Які тварини посилено живляться восени?

— Восени линяє шерсть (після цього вона стає густішою) у тварин, яким належить провести зиму в лісі просто неба (у зай­ців, лисиць, вовків); восени готують собі тепле житло тварини, які на зиму засинають (ведмеді, їжаки, борсуки). Вони посилено жив­ляться восени.

3. Риби, плазуни, земноводні восени

— Як готуються до зими риби, земноводні і плазуни?

— У риб восени спостерігаються зимувальні міграції. Вони зби­раються у великій кількості в глибоких місцях, так званих ямах, де й зимують. З настанням осінніх холодів земноводні і плазуни забираються в затишні місця і застигають.

Деякі жаби зимують на дні водойм, а деякі ховаються під ко­ріння дерев, під каміння, у підвалах. Ящірки зимують у нірках, глибоко заповзаючи у них, а змії і вужі найчастіше — у норах під корінням дерев.

Ø    Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота в групах

— Закінчіть речення, використовуючи слова для довідки.

Влітку вода _____, тому риби плавають _____.

Восени вода _____, тому риби плавають _____.

Слова для довідок: остигає, по всьому шару води, нагрівається, в нижньому шарі води.

2.  Гра «Зайве слово»

Шпак, ластівка, ворона, грак.

Горобці, ворони, лелеки, голуби.

Заєць, лисиця, ведмідь, вовк.        

3. Робота в групах. Розгадування кроссворда

1)   Які комахи не замерзають навіть у великі морози? (Мурахи)

2)   Яка основна причина відльоту птахів? (Голод)

3)   Який птах майже не сідає на землю? (Ластівка)

4)   А ця пташка білобока, а зовуть її... (сорока).

5)   Любить влітку наїдатися, взимку відсипатися. (Ведмідь)

6)   Який осілий птах полюбляє сало? (Синиця)

7)   Хто уміло стрибає і горішки полюбляє? (Білка)

У виділених клітинках діти читають слово «молодці».

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Яких тварин можна зустріти восени?

— Чим вони зайняті?

— Як поводяться птахи восени?

— Чому ж деякі птахи відлітають, а інші залишаються зиму­вати?

— Як готуються комахи до зими?

— Як поводяться звірі восени?

— Куди зникають риби, земноводні і плазуни?

ТЕМА. Зима. Ознаки зими в неживій природі. Планування спостережень за природою взимку

Мета: дати уявлення про характерні ознаки зими в неживій природі; вчити проводити спостереження за природою взимку; розвивати бачення прекрасного в усьому, що нас оточує; прищеплювати любов до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Про яку пору року ми говорили на попередньому уроці?

— Назвіть осінні місяці.

— Який місяць був листопадним?

— Яким був найхолодніший місяць?

— Чому говорять: «В осінній час сім погод у нас»?

— Аяка осінь вам більше подобається — рання чи пізня?

— Яка пора року йде після осені?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Ви вже здогадалися, про яку пору року ми сьогодні говори­тимемо?

Так, тема нашого уроку «Зима» (ілюстрація).

Наше завдання — визначити зміни в неживій природі взимку, або по-іншому, ознаки зими.

III. Вивчення нового матеріалу

Ø    Ознаки зими

— Розгляньте ілюстрації.

— Якими фарбами користується зима?

— Як ви вважаєте, а чим пахне зима?

— А коли, на вашу думку, вона настає?

Трійка, трійка прилетіла.

Коні білі в трійці тій.

Ав санях сидить цариця —

Білокоса, білолиця.

Як дмухнула холодком,

Все прикрилося сріблом. (Зима, зимові місяці)

— А зараз відгадайте загадки і назвіть зимові місяці.

·               Дорожній майстер... (грудень)

Мости будує всюди,

Вкриває річки кригою,

Воює із відлигою:

Дороги підморожує,

Щоб на дзвінких санчатах

Новому року мчати.

Т. Коломієць

·               …(Січень) — тче полотна білі,

тче, щоб землю одягти.

Стелить з пуху заметілі,

щоб посіви зберегти,

одягти шати срібні

кожній липі і дубку,

пританцьовуючи дрібно

од морозу на льодку.

Т. Коломієць

·               Аж тріщить мороз, лютує.

Сніжна віхола танцює.

Аставок у лід закутий.

Що за місяць, діти?.. (Лютий).

ЗИМА

Дорога біла стелиться,

Ікраю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

Іліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

В. Бичко

— Про які ознаки зими ви дізналися із загадок про місяці та ві­ршів?

— Серед усіх названих ознак зими виберемо найголовніші.

·      Температура повітря.

·      Сніг.

·      Лід.

·      Сонце низько.

·      Тривалість дня.

Висновок. Сонце низьке над горизонтом, температура повітря вдень і вночі нижче 0 °C, ночі довгі, дні короткі, опади у вигляді снігу, ґрунт твердий і вкритий снігом, водойми вкриті льодом.

Ø Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота в парах. Планування спостережень за природою взимку

На кожній парті — картка. Учні ознайомлюються із завданнями для спостережень.

1)                 Визнач, яка погода, і познач галочками ознаки зимової погоди.

— Температура повітря.

·                   Тепло;

·                   холодно;

·                   морозно.

— Небо.

·                   Ясно;

·                   хмарно;

·                   похмуро.

— Опади.

·                   Сніг;

·                   дощ зі снігом;

·                   дощ.

2) Визнач, чим вкрита земля, річка.

·                   Снігом;

·                   льодом.

3) Визнач, як виглядають дерева. Запиши назви.

·                   Стоять без листя ;

·                   такі самі, як влітку ;

·                   вкриті інеєм ;

·                   вкриті снігом .

4) Визнач, яких птахів можна зустріти.

·                   Ворона;

·                   голуб;

·                   горобець;

·                   синиця

·                   інші (вкажи).

5) Познач, що ти спостерігав.

·                   На сонці сніг виблискує, сріблиться.

·                   Дерева стоять під сніговою ковдрою.

·                   Кругом білим-біло.

Учитель. Спостерігайте взимку:

·                   За неживою природою.

— Які зміни в неживій природі відбуваються з приходом зими?

— Як змінюється температура?

— Як виглядає небо?

— Як змінюється тривалість дня?

— Що відбувається з ґрунтом?

— Що відбувається з водоймами?

— Які опади випадають узимку?

·                   За живою природою.

— Який вигляд мають листяні, хвойні дерева?

— На яких деревах і кущах залишаються плоди?

— Коли біля ваших годівниць з’являться птахи?

— Яких із них ви впізнали? За якими ознаками?

— Як поводяться птахи біля годівниці?

— Коли перестають відвідувати годівницю?

—Атепер, використовуючи свої спостереження, розкажіть про грудень.

Зразок

Сонце не гріє, виглядає із-за хмар рідко.

Небо вдень сіре. Хмари стелються низько над землею.

Земля вкрита снігом.

Опади випадають у вигляді снігу. Снігопади і морози чергу­ються.

Температура повітря від 0 до 12 градусів морозу.

2. Музична пауза

— Я пропоную вам послухати п’єсу «Зима» А. Вівальді.

— Заплющте очі й уявіть зимову картину. Що ви побачили?

— Наведіть приклади зимових явищ у неживій природі. (Від­лига, ожеледиця, снігопад, заметіль, паморозь — зимові явища.)

3. Вікторина «Зимові загадки»

·               Захопився майстер ділом, —

Все фарбує тільки білим.

Що ж лишається робити?

Фарби іншої нема.

Відгадали, любі діти,

Хто малює так?.. (Зима).

·               Що це? Що це? — всі кричать, —

Білі мухи он летять! (Сніг)

·               На зимові віти

Сіли білі квіти. (Іній)

·               Рукавом махнув —

Дерева нагнув. (Вітер)

·               Хто малюнок на вікні

Уночі зробив мені? (Мороз)

·               Вдень у небі гуляє,

А ввечері на землю сідає. (Сонце)

·               Кручу, гуркочу,

Знати нікого не хочу. (Хурделиця)

·               Росте вона зимою

Донизу головою

Тоненькою,

Прозорою,

Біло-голубою. (Бурулька)

4. Робота над прислів’ями

·                    Грудень землю грудить і хату студить.

·                    Лютневий сніг весною пахне.

·                    Грудень рік кінчає, зиму починає.

·                    Січень — року початок, зимі — середина.

·                    Лютий прийде, усі шляхи замете.

5. Гра «Підкресли ознаки зими»

Довгі ночі, короткі дні. Сонце добре світить і гріє. Всі дерева стоять голі. Птахи прилітають з вирію. Небо низьке, сіре, непривіт-не. Вночі бувають заморозки. Сніг укрив замерзлу землю.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Що сталося з Сонцем узимку? (Сонце піднімається неви­соко.)

— Як це вплинуло на температуру повітря? (Мороз)

— Як змінилися опади? (Снігопад)

— Як змінилося небо? (Сірі, темні хмари)

— Що ми спостерігаємо на деревах і дротах у мороз? (Памо­розь)

— Ана вікнах? (Візерунки на склі)

— Що сталося на річках, озерах, ставках? (Лід)

ТЕМА. Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння

Мета: ознайомити учнів з весняними явищами в житті рослин; вчити встановлювати зв’язки між цими явищами і погодою навесні; розвивати спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи рідного краю.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

Весела, гарна й кучерява,

маленька дівчинка Весна

біжить, сміється, сіє трави

і пісня ллється голосна.

По всіх усюдах пісня лине,

усе пробуджує від сну.

Івсі комашки, всі рослини

вітають дівчинку Весну.

Н. Забіла

— Який настрій у вас викликав цей вірш?

— Чому ви радієте?

— Які зміни відбуваються у природі з приходом весни?

— Чи однаково сонце гріє землю в усі весняні місяці? (Ні)

— Який весняний місяць найхолодніший? (Березень) Найте­пліший? (Травень) Чому? (У травні Сонце знаходиться вище над горизонтом, ніж у березні, тому в травні тепло.)

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Температура визначає багато природних явищ, особливо у світі рослин.

Настав час поговорити про те, які зміни відбуваються в житті рослин з приходом весни.

III. Вивчення нового матеріалу

Ø     Розповідь учителя

 — Зі змінами в неживій природі відбуваються зміни в житті рослин.

Весні радіє все живе на Землі.

Ліс пробуджується, сповнюється звуків, рухів. На північних схилах ще лежать замети мокрого снігу, а південні вже випарову­ються, підсихаючи. Рослини починають тягтися вгору, намагаю­чись одержати якнайбільше сонячного світла.

Коріння дерев починає всмоктувати воду з ґрунту, вона розчи­няє запаси речовин і цей розчин-сік рухається вгору, до бруньок. Через десять днів після початку руху соків помітне бубнявіння бруньок. Вони швидко наливаються і ростуть. Узимку їх не помі­чали, а зараз вони скидають своє коричневе покриття — і з них починають розгортатися ледь помітні зелені листочки, а не­забаром і квіти.

У березні починається сокорух у дерев і кущів. Поживні речо­вини з ґрунту піднімаються від коренів до бруньок. Багато хто зби­рає весною сік клена і берези. Він смачний і корисний. Але, збира­ючи сік, можна завдати дереву непоправної шкоди. Якщо не замазати ранку воском, дерево може витекти соком, засохнути.

На дошці — запис:

·                   Сокорух;

·                   розвиток бруньок;

·                   цвітіння.

— Що відбувається з деревами і кущами навесні? (На листя­них деревах і кущах набрякають бруньки; з’являються сережки, квіти, потім з’являється листя. У хвойних дерев змінюється ко­лір кори, хвої.)

— Отже, у житті рослин навесні відбуваються такі зміни:

·                   Весняний рух соків у дерев і кущів, бубнявіння і розпускання бруньок.

·                   Цвітіння дерев і кущів.

·                   Розпускання листя у дерев і кущів.

Ø    Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота за картками

— Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин на­весні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустилися бруньки. Льодохід. Цві­туть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. З’явилися ко­махи. Листопад. Тане сніг. З’явилися бруньки на деревах.

2. Телеграма з лісу

«Ми — перша зелень, і за це нас усі ламають. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі. Ащо хорошого? Все одно зламають. Допоможіть нам!

Ваші вірні друзі: Верба, Черемха, Лісовий бузок».

За В. Біанкі

— Яку відповідь ви надішлете на цю телеграму?

— А може, ви надасте допомогу деревам лісу? Яку?

3. Тестування

1) Що відбувається в житті рослин навесні?

а) Бубнявіння бруньок;

б) листопад;

в) розпускання листя;

г) цвітіння;

д) поява плодів.

2) Як ви вчините, якщо побачите дерево, з якого витікає сік?

а) Пройдете повз нього;

б) закриєте ранку глиною або пластиліном;

в) поп’єте соку і підете далі.

4. Робота над народними прикметами

— Прочитайте народні прикмети, п’ять з них вивчіть напам’ять.

·                    Якщо навесні сніг тане від сонечка, буде урожайний рік, а від дощу — посуха.

·                    Дружний приліт птахів навесні — до доброго врожаю.

·                    Якщо навесні з берези тече багато соку — це до дощовитого літа.

·                    Сіяти можна до тих пір, поки цвіте черемха.

·                    Зозуля стане кувати — морозу більше не видно.

·                    Грак прилетів — через місяць сніг зійде.

·                    Ранній виліт бджіл з вуликів — до ранньої весни.

·                    Грім ранньої весни перед холодом.

·                    До першого грому змія не жалить.

·                    Який день 1 квітня, такий і 1 жовтня.

5. Поетична хвилинка

ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ

Біля яру, біля стежки

Одягла верба сережки.

Головою хилитала.

Потихесеньку питала:

Де ота біленька хатка,

Що гарнесенькі дівчатка?

Хай би вибігли до стежки,

Подарую їм сережки.

Л. Костенко

ДИВО

Земля з чекання аж отерпла —

Ігрім перекотився гулом,

Іщирим оком злива тепла

У кожну бруньку зазирнула.

Вчинилось диво біля мене

По тому дощику граблистім:

Верба прозірчасто-зеленим

Вся обнизалася намистом,

Осика, вчора без’язика,

Залепетала перволистом.

В. Кочевський

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як весняна погода впливає на рослини?

— Чому так говорять: «Навесні закінчується зимовий спокій у рослин»?

— Що відбувається з рослинами навесні?

ТЕМА. Літо та його ознаки

Мета: розширювати уявлення учнів про літо як пору року, його ознаки і прикмети; розвивати вміння виділяти прикмети кожної пори року; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

Ø    Гра «Відгадай»

На парті перед кожною дитиною — картки-відгадки (по чо­тири квадрати різного кольору, кожен з яких означає певну пору: білий — зима, зелений — весна, червоний — літо, жовтий — осінь.)

Учитель загадує загадку, а учні відгадують і піднімають картку-відгадку. Пояснюють свій вибір.

·          Прийшла баба з вітрами

Та з білими снігами,

Привела з собою,

Діда з бородою. (Зима)

·          Метелиця-хурделиця

Білою ковдрою замела лісок.

Стелиться під соснами сніжок. (Зима)

·          Тане сніжок, оживає лужок,

День прибуває.

Коли це буває? (Навесні)

·          Посмалилися носи,

Загоріли плічки.

Ми щодня тепер усі

Ходимо до річки. (Літо)

·          Зацвіли усі діброви,

Ідолини, і луги,

І річки синіють знову,

І не входять в береги. (Весна)

·          Стали трави, стежки

Золотистими,

А тоненькі гілки —

Та й безлистими. (Осінь)

·          Сонце пече,

Липа цвіте,

Жито достигає.

Коли це буває? (Улітку)

— Діти, які ж пори року ви знаєте? Назвіть їх у тій послідов­ності, у якій вони змінюють одна одну.

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку — і дізнаєтесь, про яку пору року йти­меться на уроці.

·          Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною що іде? (Літо)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Літні місяці

— От-от настане літо.

— Коли починається літо? У якому місяці? (Відповіді учнів.)

— Перерахуйте назви літніх місяців. (Відповіді учнів.)

— Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

— Послухайте вірш.

ЧЕРВЕНЬ

Той, хто бачив, як розкішні

маки вогняно цвітуть,

як в садах дозріли вишні,

аж гілки додолу гнуть,

той, хто в пору косовиці

на узліссі поміж трав

соковиті полуниці

в повні кошики збирав,

той розкаже сам, напевно,

чом це здавна між людей

на Вкраїні зветься червнем

перший літній місяць цей.

Н. Забіла

— Назва місяця «червень» (тобто «червоний», «красивий») походить від назви комахи (червець), яка з’являється саме в цей час. З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували бо­йові прапори князівських дружин.

Саме в цей час у садах і полях цвітуть півонії та червоніє мак. Ще кажуть, що назва місяця пішла від кольору суниць та чере­шень, які саме починають рум’яніти. Також у цьому місяці роз­плоджуються садові черви.

— Послухай інший вірш.

Липа, липа зацвіла! —

засурмила всім бджола. —

Гей, злітайтеся, подружки,

у гайок на край села.

Там уже не видно віт,

а лише пахучий цвіт.

Т. Коломієць

— Що це за місяць? (Липень)

— Назва другого місяця літа — липень, напевно походить від слова липа. Саме на початку липня у нас в Україні починає квіт­нути це чудове дерево. Квіт липи — гарний лікувальний засіб і джерело медозбору. З її деревини виготовляють посуд, іграшки, музичні інструменти, іконостаси… А ще колись робили діжечки для зберігання липового меду, який називали «липцем».

— А про який місяць літа складено цього вірша?

Руки в нього пахнуть полем,

сонцем, житечком доспілим,

бо багато, як ніколи,

на жнивах у нього діла.

Там, де ниви урожайні,

де дорідний колос гнеться,

він жнивує на комбайні,

хоч і досі... (серпнем) зветься.

Т. Коломієць

— Джерелом походження назви місяця серпня, звісно, є серп. Слово серп означає знаряддя, за допомогою якого колись жали зер­нові культури.

2. Ознаки літа

— Що відбувається в червні? липні? серпні?

— Які відчуття, спогади викликає у вас літо? (Розглядання ма­люнків про літо.)

— Літо користується мало не найбільшою любов’ю як у дітей, так і у дорослих. Це не лише час відпочинку, але й найкрасивіша пора року. Літо притягає нас своїм теплом. Природа тягнеться на­зустріч ньому.

Теплий, довгий-довгий день,

Повна миска черешень,

Достигає жовтий колос,

Демонструє коник голос,

І суничка дозріває.

Тож коли це все буває? (Влітку)

— Що описав автор у своєму вірші?

— За якими ознаками ви здогадалися?

— Отже, які ж ознаки характерні для літа? (Відповіді учнів учитель записує на дошці.)

Ознаки літа

·                   Підвищення температури.

·                   День довший за ніч.

·                   Поява плодів.

·                   Зміни в природі.

·                   Зміни в житті людей.

·                   Опади у вигляді дощу (граду).

Висновок. Основна ознака літа — це тепло. Сонце знаходиться високо над землею і добре прогріває ґрунт і воду. В середині літа, 22 червня, — найдовший день року. Від цього дня світловий час доби зменшуватиметься, а ніч буде збільшуватись.

Ø    Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Літо — свято барв

— Літо, літечко! Як гарно, любо навкруги! Це свято барв, адже зацвітає кожна рослинка. Літо у народі називають красним, гар­ним. Саме в цю пору розпускаються і цвітуть найяскравіші квіти: синьоокі волошки, червоні маки, сніжно-білі ромашки, пишні рожі, розкішні троянди.

Загадки

·               Дівчинка трима в руці

Хмарку-пух на стебельці.

Як подуєш ти на нього —

Не залишиться нічого. (Кульбаба)

·               Стебельце — шорстка драбинка,

У середині чорна вуглинка,

Пелюстки блискучі, як лак.

Це квітує... (мак).

·               На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

·               Стоять у полі сестрички:

Жовте очко, білі вічка. (Ромашки)

·               У гаю, на лузі, в полі —

Скільки там квіток!

Ми нарвали їх доволі,

Потім посідали в полі,

Щоб сплести... (вінок). (Розглядання українського вінка.)

2. Літо — ягідна пора

— Прислухайтеся до ароматів літа. Чим пахне ця пора року? Які запахи літа подобаються вам понад усе?

— Як ви вважаєте, чому літо називають «смачним»? Які літні «дари» подобаються вам?

Загадки

·               Червона, солодка, ароматна,

Росте низько — до землі близько. (Суниця)

·               Зелені сережки

На гіллі висіли,

На сонечці підсмажились

І почервоніли! (Вишня, черешня)

·               Чи то жовта,

Чи то синя

Соковита господиня.

Чи то сонце,

Чи то злива —

Пригостить нас влітку... (слива).

·               Кавунчики дрібненькі,

Смугасті та кисленькі,

У колючки вбралися

Ікущиком назвалися. (Аґрус)

— Діти, а хто може сказати, коли достигає суниця?

— А полуниця? Вони достигають усі разом чи в різний час? (Су­ниця — в червні; чорниця, смородина — в липні; малина — в липні; журавлина — в серпні.)

— Літо пригощає щедро, але щоб ліс не збіднів, беріть у нього лише ягоди, не зривайте кущики. Наприклад, кущі чорниці мо­жуть жити триста років.

3. Улітку на городі

— Як добре влітку на городі! На грядках дозрівають овочі.

Загадки

·               На городі в нас грядки,

На грядках — рясні листки:

Там зростають малюки,

Зелененькі... (огірки).

·               Кажуть, щоб хвороб не знати,

Треба всім мене вживати.

Може, ви мене й з’їсте,

Тільки сльози проллєте. (Цибуля)

·               Хто хустиночку свою

Влітку покриває?

І по двадцять хустин

На голівці має? (Капуста)

4. Слухання вірша

ВЛІТКУ ДЕНЬ ГОДУЄ РІК

Когутику, когутику!

Дай куряткам по серпочку.

Годі їм ледарювати —

Час у полі просо жати.

Когутику, когутику!

Дай куряткам по ціпочку.

Годі байдики їм бити —

Треба просо молотити.

Кукуріку! Кукуріку!

Збіжжя ми звезем на тік,

Зерно зсиплемо в засік —

Влітку день годує рік.

А. Григору

— Як ви розумієте назву вірша?

5. Робота над розмальовкою «На лісовій галявині»

— Заплющте очі. Уявіть, що ви сидите на лісовій галявині, на­вкруги багато красивих квітів, стиглих ягід, біжить маленький струмочок, ви затихаєте і чуєте…

— Що ж ви почули?

— Правильно, діти, це птахи.

— Що відбувається в житті птахів улітку?

— Однією з ознак літа є цвітіння трав. У нас в Україні дуже ба­гато лікарських трав, які цвітуть улітку. Можливо, хто-небудь знає, які це трави і назве їх?

— Діти, хто може сказати, якого кольору літо?

— Розгляньте малюнок. Що ви на ньому бачите?

— Які ж кольори треба використовувати, щоб вийшло літо?

— А тепер розфарбуйте малюнок.

— Які комахи зустрічаються влітку?

6. Розгадування кросворда «Літо»

По горизонталі:

2) З приходом літа вони з’явилися на луках, в садах на клумбах. (Квіти)

3) Він падає з неба маленькими крапельками. (Дощ)

4) Яскраве, кругле, світить удень. (Сонце)

По вертикалі:

1) Покупались, загоріли,

Наловили низку пліток.

В лісі ягоди дозріли —

Прилетіло в гості… (літо).

3) Влітку він довший, а взимку коротший. (День)

7. Робота в парах

— Підкресліть ознаки літа.

·      З’являються листочки на деревах;

·      найдовший день;

·      птахи збираються у вирій;

·      висаджують розсаду;

·      збирають хліб;

·      косять сіно;

·      достигають фрукти;

·      цвітуть сади;

·      пташенята вчаться літати.

8. Гра «Чому так говорять?»

— Як ви розумієте зміст приказок і прислів’їв про літні мі­сяці?

·      Червень складає сіно в копиці.

·      Червень — рум’янець року.

·      Липень — вершина літа.

·      Липень молодий бджілок годує.

·      Серпень чудовий булки дарує.

·      Серпень — жнивець.

·      Як у серпні дбаєш, так узимку маєш.

9. Робота в групах. Творче завдання. Складання казки про літо

Зразок

ЯК ВЕСНА ЛІТО ЗУСТРІЧАЛА

Весна, господарюючи на землі, добре працювала.

Молода господиня і лід на водоймах розтопила, і матінку-землю дощами напоїла, щоб трава зазеленіла. Прикрасила дерева і кущі листочками, одягла на них квіткові віночки...

Добре до приходу брата Літа підготувалась.

А, щоб він поспішив, ще й Грім з Блискавкою за послів додому відправила.

Почав брат збиратися в дорогу — одягнув на русяве волосся солом’яного бриля, перекинув через плече легеньку торбину і ви­рушив у дорогу.

Всюди Літу зустрічались щасливі люди, веселі звірятка у лісі, над полями літали різнобарвні метелики і працьовиті бджілки.

Весна теж вийшла назустріч братові.

Ні, вона не збиралась так швидко покинути землю, просто хо­тіла показати Літу красу, що була довкола.

Вони разом пройшлися полями, де густо зеленіли зернові та овочі, прогулялись лісами, оглядаючи ягідники та грибні місця, заглядаючи до садів, де стояли заквітчані дерева.

— Добра робота, сестронько. Тепер і мені пора вже працювати.

Весна посміхнулась і поволі пішла геть. Її господарювання на землі скінчилося.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Про що ми говорили сьогодні на уроці?

— Які ознаки літа ми сьогодні називали?

— Чим так любе літечко людям?

ТЕМА. Охорона лісу. Правила поведінки у лісі влітку

Мета: обговорити з учнями інформацію про збереження лісу; довести необхідність збереження лісу; розвивати естетичне сприйняття навколишнього, мислення, спосте­режливість; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

Ø    Робота в парах

1) Прочитайте текст і скажіть, яка його головна думка.

Багато корисного приносить людині ліс. Він очищає повітря, дає їжу, деревину для будівництва. У лісах живе багато тварин. Аскільки різних квітів можна побачити у лісі! Будь-якої пори року ліс чарує нас своєю красою.

2) До чого закликає матінка-природа?

Не ламай на дереві гілку,

Не вбивай стрибунця і бджілку,

Не брудни джерельцю водиці,

І не псуй чистої криниці.

Не зривай квітку, бо зів’яне,

І трави не топчи, бо її не стане.

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Тема сьогоднішнього уроку «Охорона лісу. Правила пове­дінки у лісі влітку».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Для чого потрібний ліс?

— «Ліс — годувальник, ліс — мудрий вихователь». Чому так говорять?

— Ліс — наша радість, наша любов. Любов до природи кожен розуміє по-своєму. Деякі люблять полювати, збирати гриби, інші просто ходити без мети, з одним бажанням — відпочити.

— Чи зможуть люди жити без лісів? (Не зможуть, бо у лісах ростуть різноманітні рослини, живуть звірі й птахи. У лісі пра­цюють люди: заготовляють деревину, вирощують дерева, догляда­ють і охороняють їх. У лісі чисте повітря і легко дихати. Ліс — місце відпочинку людей.)

— Немає на Землі людини, чиє б життя не було пов’язане з лі­сом. Проте з кожним днем ліси все більше потребують захисту.

2. Розповідь учителя з елементами бесіди

— Чому ліси потребують захисту?

— Одні люди вирубують дерева, щоб продавати цінну деревину або виготовляти меблі, чи будувати будинки. Інші таким чином звільняють землю для полів, щоб сіяти зерно. Коли ліси вирубу­ють і спалюють, тварини і рослини залишаються без їжі і житла, гинуть від голоду.

— Як ви вважаєте, до чого може призвести втрата лісів?

Винищення лісів може змінити клімат у світі, спричиняє засухи, змінює напрямок вітрів, при випаданні великої кількості опадів виникають повені. Бездумна вирубка лісів привела в 1998 році до великої повені та руйнувань на Закарпатті, завдала великої ма­теріальної шкоди, яку важко оцінити.

На відновлення лісів потрібно багато років важкої праці і мате­ріальних затрат.

Отже, на місці вирубаних лісів потрібно насаджувати нові. Ліси треба охороняти.

Ø    Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Аналіз ситуації

— Послухайте, будь ласка, розповідь про те, як діти відпочи­вали в неділю у лісі.

Прийшли діти в ліс без дорослих. Дорогою до великої галявини вони слухали гучну музику. На привалі наламали гілок, ледве роз­палили вогнище. Пограли, поїли. Покидали пакети і банки, ситі і задоволені пішли додому. Вогні вогнища підморгували їм на про­щання. На галявині знайшли маленького їжачка, подумали, що його кинула мама, забрали з собою. З оберемком лісових квітів діти повернулися додому.

— Як ви вважаєте, чи правильно поводилися діти на природі?

— Щоб правильно поводитися, що необхідно знати?

— Як повинні були вчинити діти? (Відповіді учнів.)

— Якої шкоди завдають природі люди такою поведінкою?

2. Інсценізація «В гості до лісовичка»

Учитель тримає в руках ляльку-лісовичка і веде діалог.          

Лісовичок. Здрастуйте, діти! Навіщо в ліс завітали?

Учитель. Ми, дідусю, в ліс прийшли погуляти, відпочити, грибів-ягід позбирати.

Лісовичок. Знаю, знаю, як ви гуляєте-відпочиваєте. Му­рашники розоряєте, квіти топчете, комах, звірів кривдите. Не пущу вас у ліс!

Учитель. Шановний лісовичку! Наші діти ліс люблять і ша­нують, прислів’я і приказки про нього знають. Послухай!

Діти згадують прислів’я про ліс.

Прислів’я, приказки, прикмети про ліс

•  Де ліс, там і урожай.

•  Невисокий лісок, а від вітру захист.

•  Що в лісі народиться, у дворі годиться.

•  Ліс та квіти — зелене царство, повітря — лісу кращі ліки.

•  Біля лісу жити — голодному не бути.

•  Люби ліс, природу — будеш милий народу.

•  Ворог природі той, хто ліс не береже.

•  По лісу ходи — під ноги дивися.

•  Зрубали кущі — прощай птахи.

Лісовичок. Ну, коли так, ласкаво прошу в мої лісові воло­діння. Але спочатку розкажіть, чого не можна робити в лісі.

3. Гра «Правила поведінки у лісі влітку»

Заборонні знаки розміщені на дошці, до них добираються від­повідні правила.

•  Не кривдитимемо жаб.

•  Не ламатимемо гілки дерев і кущів.

•  Не ловитимемо метеликів, джмелів, бабок і інших комах.

•  Не ловитимемо диких тварин, і не відноситимемо їх додому

•  Не розорятимемо пташині гнізда.

•  Не рватимемо квіти в природі.

— Які правила ви можете додати? (Не галасувати в лісі, не ля­кати тварин і птахів. Вони можуть залишити своє потомство, яке без материнської турботи загине. Не смітити. Прибирати за собою сміття.)

Учитель пропонує намалювати власні заборонні знаки.

4. Тестування

Ліс називають природним багатством. Чому?

1)                У лісі живуть дикі звірі;

2)                ліс стримує сильні вітри;

3)                ліс очищає повітря.

5. Гра «Так чи ні?»

Яу ліс пішов. Що з собою взяти?

Якщо «так» — плескаємо у долоні, «ні» — тупаємо.

Рогатка, кепка, магнітофон, зошит, відеокамера, сірники, па­нама, фотоапарат.

6. Вікторина «Зелений друг»

З конверта зеленого кольору діти дістають запитання, читають уголос і відповідають на них.

— Скільки загинуло б рослин, якщо кожен з 28 учнів нашого класу зірвав би всього по 10 квітів?

— Чому багато рослин не дадуть плодів, якщо діти ловитимуть метеликів і інших комах?

— Якщо побачив в лісі маленького їжачка, чи можна його брати додому?

— Якщо побачив мухомор, чи потрібно його розтоптати?

— Якщо ви пішли в похід, що потрібно зробити після того, як відпочили в лісі і збираєтеся додому?

Висновок. У природі немає нічого зайвого. У ній усе взаємо-пов’язано.

7. Пам’ятка «Правила поведінки у лісі влітку»

•      Не ламати кущів та дерев. Рослина — жива істота, кожен лис­точок виділяє в повітря кисень, необхідний для дихання твари­нам і людям.

•      Не пошкоджувати кору дерев. Із нанесеної рани витікає сік, че­рез яку в дерево можуть проникнути мікроорганізми.

•      Не ламати квітучих рослин. Кожна зірвана квітка — це ко­машка, яка залишилася без їжі, це насіння, з якого не виросла рослина. Від нашої звички зривати гарні рослини багато з них опинилися під загрозою зникнення.

•      Не ловити комах. Не знищувати павуків, жаб. Комахи запилю­ють рослини.

•      Не ловити диких тварин і забирати їх додому. Дикі тварини не можуть жити в неволі. Вони загинуть.

•      Не руйнувати гнізда. Порушені гнізда птахи покидають. З яєць, які там були, вже не вилупляться пташенята.

•      Не розводити багаття. Пожежа, яка може виникнути від зали­шеного багаття, знищує рослини і тварини, спричиняючи іноді стихійні лиха.

•      Не залишати сміття.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Що б ви порадили друзям, які йдуть відпочивати у ліс?

Можливі відповіді

•                    Не ловіть лісових мешканців. Вони приносять користь. Му­рашки очищують ліс.

•                    Не збивайте ногами незнайомі або навіть знайомі отруйні гриби. Багато з них — ліки для лісових мешканців.

•                    Не галасуйте і не шуміть у лісі, не рвіть квіти, не лякайте, не ображайте лісових мешканців. Ітоді ліс відчинить вам усі свої тайни — дива! Пригостить вас рум’яною суничкою, спілою ма­линою. Тільки не забудьте потім сказати доброму лісові за всі його подарунки: «Дякуємо!».

ТЕМА. Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю

Мета: ознайомити учнів з рослинами свого краю, що охороняються і занесені до Червоної книги України; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до рослин.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Чому виникла потреба охорони рослинного та тваринного світу?

— Яку природоохоронну роботу ви проводите у своєму місті (селі)?

— Розкажіть про правила поведінки в природі.

— Яку користь приносять рослини?

— Чи завжди люди ставляться добре до рослин?

— Як ви вважаєте, що сказали б нам рослини, якби могли гово­рити?

— Наведіть приклади рослин, які, на вашу думку, не можна зривати.

— Що трапилося б, якби на Землі зникли рослини?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з рослинами нашого краю, що охороняються і занесені до Червоної книги України.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

— Рослини прикрашають природу, очищають повітря. Вони дають їжу тваринам і вкривають їх від негоди і ворогів. Із-за гос­подарської діяльності людини, витоптування, збирання букетів зникає багато рослин. Їх з кожним днем стає менше. Щоб вони не зникли, держава взяла їх під свою охорону. Зривати ці рослини строго заборонено. Щоб про це було відомо всім, їх заносять до Червоної книги. За останні роки багато рослин потрапило до Чер­воної книги. Це книга тривоги. Вона попереджає людей, що ці рос­лини не можна чіпати, бо їх залишилося дуже мало.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

— Чому ця книга названа Червоною?

— Червоний колір означає заборону, пересторогу, як у світло­фора. Тому так названо книгу, яка забороняє знищувати рослини, що до неї занесені.

До Червоної книги України занесені... (Учитель демонструє ілюстрації із зображенням рослин із Червоної книги.)

·      Водяний горіх плаваючий — зростає у мілководних водоймах, це дуже давня рослина. Колись його плоди вживали в їжу.

·      Зозулині черевички — перша рослина України, яка потрапила до Міжнародної Червоної книги. Належать до орхідей. Це отруйна рослина.

·      Лілія лісова — цінний для науки вид. Якщо вона розвивається з насінини, то вперше зацвітає аж на сімнадцятому році життя!

·      Любка дволиста — має ніжний медвяний аромат, її ще назива­ють нічна фіалка або нічниця. Лікарська рослина.

·      Шафран (крокус) — квітує ранньою весною, назва походить від арабського слова «жовтий». Одна з найперших культурних рос­лин на Землі. 1 грам шафранової фарби забарвлює у жовтий ко­лір 100 літрів води!

2. Червонокнижні рослини свого краю

·                    Підсніжник білий.

Ще навкруги в лісах лежать сніги,

Та на горбочку, там, де сонечко пригріло,

Розцвів раніше від усіх і глянув навкруги

Малесенький підсніжник білий.

— Ранньої весни на залитих сонцем галявинах і під деревами, коли ще лежить сніг, з’являються ці милі оку паростки. Весна ми­лує своїми білосніжними посмішками. У повітрі стоїть неперевер­шений аромат.

Одна з легенд розповідає: коли Бог вигнав з раю Адама і Єву, йшов сніг, і Єва дуже змерзла. На втіху їй кілька сніжинок пере­творилися на ніжно-білі квітки підсніжника. Змерзлій Єві вони ніби дали надію, що незабаром буде потепління. З того часу під­сніжники вважаються вісниками тепла.

А інша легенда розповідає, що плакала Снігуронька, прово­джала зиму. Йшла сумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники — снігуроньчині сльози.

Під назвою «підсніжники» об’єднують декілька рослин перво­цвітів.

·                    Сон.

Серед весняних квітів, що прикрашають наші ліси, сон — одна з найкрасивіших. На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на неве­личкий тюльпан. Цвіте сон у квітні — травні. Розцвітає так рано тому, що ще з минулого літа і восени запасає в своєму товстому ко­реневищі поживні речовини. Важко буває весняним квітам, коли повертаються морози. Та сону вони не страшні. Сріблясті волоски, наче шубка, прикривають його від холодів, а квітка на морозі за­кривається і поникає. Сон прикрашає весняний ліс, а тому його не можна рвати. Хай цю красу побачать й інші люди!

·                    Глечики жовті.

Красиво виглядають на спокійній голубій воді яскраво-золотисті квіти глечиків жовтих. Іквіти, і листя їх схожі на ла­таття біле, але вони менші і скромніші: їхні квітки мають лише один ряд пелюсток. Широке листя, що плаває на воді, довгими че­решками прикріплюється до товстого кореневища що росте на дні водойми. Коли квітка відцвітає, утворюється плід, схожий на ма­ленький глечик, у якому визріває насіння. Тому, мабуть, квітка одержала таку назву. Кореневищами і листками жовтих глечиків живляться бобри, видри, а насінням — водоплавні птахи. Глечики жовті — окраса нашої природи, їх треба оберігати.

Ø    Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Поетична хвилинка

— Є люди, які виривають лікарські рослини з корінням, на­весні безжально обламують черемху і бузок, повертаючись із про­гулянок, несуть цілі оберемки квітів. Ці люди нівечать природу. Особливо страждають первоцвіти.

Послухайте, що нам говорять перші весняні квіти. (Вірші де­кламують учні.)

Підсніжник

З-під снігу я пробився,

Бо силу добру маю.

Своїм біленьким цвітом

Я землю прикрашаю.

Мені морози не страшні,

Повірте, друзі милі!

Ви тільки нас охороняйте,

Й весною в лісі не зривайте.

Пролісок

Я— перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни,

І знов родивсь на світ.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

Конвалія

В мене квіточки ніжні,

Такі білосніжні.

Тоненькі, тендітні,

Ласкаві, привітні.

Послухай — як срібно

Дзвенить голосок.

«Не треба, не треба

Зривати квіток!»

В полі, у лісі, над яром —

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: «Зеленій, живи!»

Коли лісом буду я і ти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб вони жили у мирі й щасті.

— Шануйте й оберігайте рослини! Не ламайте даремно гілок, підв’яжіть до кілочка похилене деревце. Вдома, біля школи поса­діть дерева, кущі, квіти. Доглядайте їх.

2. Слухання пісні «Дерево роду» (сл. Н. Кир’ян, муз. М. Ведмедері)

Щоб квітла Україна

Із сонцем, з вітерцем,

Кожнісінька родина

Плекає деревце.

Той вишеньку, той яблуньку,

Той дуб, а той горіх,

Для того, щоб прикрасити

Свій батьківський поріг.

У донечки, у сина

Калинонька росте,

Матуся Україна

Всім дякує за те.

За вишеньку, за яблуньку,

За сосну, за дубок,

І за такий пахучий

Віночок із гілок.

3. Тестування

— Позначте правильну відповідь.

1) Червона книга України — це:

а) перелік рослин і тварин;

б) Закон України;

в) перелік рослин і тварин, що зникають.

2) Назви рослин і тварин, яких залишилося мало, заносяться до:

а) Червоної книги;

б) енциклопедії.

3) Доповни визначення: «Червона книга — книга, яка містить ві­домості про...»:

а) рідкісні рослини;

б) зниклі рослини і тварин;

в) рідкісні і зниклі рослини і тварин.

4) Чому для цієї книги вибраний червоний колір?

а) Це красивий колір;

б) це яскравий сигнал;

в) це сигнал небезпеки.

5) Познач рослину, яку занесено до Червоної книги.

а) Глечики жовті;

б) очерет;

в) осока.

6) Познач тварину, яку занесено до Червоної книги.

а) Слон;

б) зубр;

в) олень.

7) Познач птаха, якого занесено до Червоної книги.

а) Качка;

б) пелікан;

в) білий журавель.

8) Познач комаху, яку занесено до Червоної книги.

а) Бабка;

б) сонечко;

в) метелик махаон.

4. Гра «Чи правильно, що...»

(Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлю­вання правильне — зелену, якщо неправильне — червону.)

•      Рослини очищають повітря.

•      З вини людини на Землі зникло багато рослин.

•      Усі рослини можна зривати і робити з них букети.

•      Наша держава взяла під охорону рідкісні рослини.

•      Кульбабу відносять до рослин, що охороняються.

•      Учні повинні знати рослини, які охороняються державою.

•      Ти можеш допомогти рослинам, щоб їх не ставало менше.

— Сподіваюся, що тепер серед вас не буде байдужих до рослин рідного краю, а особливо — представників Червоної книги. Язвер­таюся до вас із проханням: не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Пригадайте, що таке Червона книга?

— З якою метою створена ця книга?

— Які рослини заносять до Червоної книги?

— Чому певні види рослин занесено до Червоної книги Укра­їни?

— Що сталося б, якщо б природу не охороняли?

— Яку участь ви берете в охороні природи своєї місцевості?

— Чому необхідно охороняти природу?

— Потрібно добре знати рослинний та тваринний світ своєї міс­цевості, щоб зберегти всю красу та різноманітність рідної природи. Знати, любити і берегти природу — це обов’язок кожного громадя­нина нашої країни. Іви, маленькі громадяни, теж повинні обері­гати все живе, що вас оточує, не завдавати шкоди рідній природі.